Вражаючі факти про війну, які ви не знали ВІДЕО та ІНФОГРАФІКА
Незалежний інформаційний ресурс міста Бердичів СІТІ підібрав вражаючі факти про війну. Ту війну, яка зараз триває на сході України з московським окупантом і війну, яка двічі своїм фронтом прокотилася через нашу землю пів століття тому.
Жахаюча статистика за минулий рік. Поки Україна веде війну з окупантами, на дорогах країни проходить своя війна, в якій гине не менше людей.
Згідно з оцінками місії ООН з моніторингу ситуації з прав людини в Україні, з початку АТО на Донбасі загинуло більше 6 тис. чоловік. При цьому кількість загиблих військовослужбовців з боку України - близько 1,5 тис.
Кількість цивільного населення, загиблого в ДТП і на Донбасі - приблизно однакова.
Наступна шокуюча цифра - це те, що незважаючи на величезний внутрішній попит на нове озброєння, Україна в 2014 році продовжувала виконувати зовнішньоекономічні контракти на поставку продукції військового призначення, в тому числі і до Росії. Туди були поставлені літаки і двигуни! Для наочності перегляньте графік.
Так стверджує ресурс businessviews.com.ua
Ну і насамкнець, на початку війни на сході України наші вояки дивувалися чому росіяни не забирали тіла своїх загиблих. Вони лежали в лісопосадках, ними були завалені відвойовані блок пости. Але в цьому нічого дивного нема. Росія ніколи не цінувала навіть живих солдат, а тим більше мертвих. Ви будете вражені, коли дізнаєтесь, що інвалідів Другої світової, яких були десятки тисяч радянська влада просто знищила.
Заглибимось у далекий 1949 рік, країна готувалася до святкування 70-річного ювілею вождя -Сталіна. По всій імперії зла почались розстріли фронтовиків інвалідів Другої світової. Частину знищили на місці, частину відвезли на далекі острови Півночі та глухі закутки Сибіру. Зокрема, табір на острові Валаам заснований за указом Верховної ради Карело-Фінської РСР в 1950 році. Перебував у колишніх монастирських будівлях. Закритий в 1984 році. І протягом всього періоду туди звозили для знищення інвалідів. Їхня провина була тільки в тому, що вони потребували догляду та їжі, і на думку, радянських катів, не могли принести користі в будівництві комунізму.
Одного разу вночі органи НКВС провели облаву, зібрали всіх київських інвалідів та ешелонами відправили їх на Соловки. Без вини, без суду і слідства. Щоб вони своїм виглядом не «бентежили» громадян. Ходили чутки, що акцію цю організував особисто Жуков. Інвалідів вивезли не тільки з Києва, їх вивезли з усіх великих міст СРСР. «Зачистили» цілу країну. Розповідали, що інваліди намагалися пручатися, кидалися на рейки. Але їх піднімали і везли. «Вивезли» навіть «самоварів» - людей без рук і без ніг. На Соловках їх інколи виносили подихати свіжим повітрям і підвішували на мотузках на деревах. Іноді забували і вони замерзали. Це були в основному 20-річні хлопці».
Тільки з Києва було вивезено декілька тисяч інвалідів. Тих, які жили в сім'ях - не чіпали. «Зачистки інвалідів» повторювалася кілька разів. З тих пір, на парадах ветеранів вже не було інвалідів - їх просто прибрали, як неприємний спогад. Радянська Батьківщина вже більше ніколи не згадувала своїх найкращих синів, які ціною власного здоров’я виконували забаганку Сталіна – пішли на фронт розпочатої ним війни. У небуття пішли навіть їхні імена. Значно пізніше частина «сімейних інвалідів», які прожили кілька десятків років почали отримувати пільги, пайки та інші блага. А ті - одинокі безногі і безрукі хлопчики були просто заживо поховані на Соловках.
Хіба після цього ви ще дивуєтесь, коли Путін надсилає на схід України мобільні крематорії, щоб знищити «сліди» своїх злочинів.
Детальніше про цифри Другої світової Ви можете ознайомитися на сторінці Історичної правди
