Бердичів СІТІ - новини Бердичева — Пантеон бердичівлян-патріотів України: Пашківський Фелікс Броніславович

Пантеон бердичівлян-патріотів України: Пашківський Фелікс Броніславович

Опубліковано: Вівторок, 21 липня 2020, 11:42

Автор: Юрій Лукуц та Олексій Побережний

Перегляди: 1208

Минають роки, а в Бердичеві була ціла плеяда активних борців за самостійність України. Офіційна влада колишніх комуністів та комсомольців, які керують нашим містом досі, всіляко намагаються приховати правду про патріотів. Саме тому незалежний інформаційний ресурс Бердичів СІТІ продовжує серію публікацій краєзнавчого матеріалу Юрія Лукуца та Олексія Побережного «Вони робили все для відновлення Української держави». Сьогодні згадуємо про Пашківського Фелікса Броніславовича

Пашківський Фелікс Броніславович народився 14 вересня 1951 р. в селищі Гришківці Бердичівського району в робітничій сім'ї. Батько, Броніслав Феліксович, все своє життя пропрацював на бердичівському заводі “Прогрес”; мати - 22 роки свого життя віддала роботі у відділах соціального забезпечення міста та району. Тож, змалку Фелікс Броніславович був привчений до праці - сумлінної, корисної, творчої. Після закінчення із золотою медаллю в 1968 р. місцевої школи №15 він вступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Чому саме такий вибір? На це питання Ф.Пашківський з вдячністю згадував: “Цьому сприяли вчителі україністи, що зуміли прищепити любов до мови, адже українська мова за висловом М.Т.Рильського є життя духовного основа. Ким бути я визначився ще в 7 класі. На одному з шкільних літературних вечорів, де гостями були присутні поет Валентин Грабовський та гуморист Дмитро Окийченко, прочитав свій учнівський твір про мову вкраїнську, чим справив на гостей певне враження. Ось так підсвідомо я йшов до моєї професії”.

Свій вільний час Ф.Б.Пашківський присвячував роботі в архівах, бібліотеках, сумлінно вивчав документи пов'язані з історією та культурою рідного краю.

Після закінчення університету та служби в армії у вересні 1975 р. Фелікс Броніславович розпочав свою педагогічну діяльність вчителем у середній школі №16 м. Бердичева. В 1977 р. його було запрошено на посаду вчителя української мови та літератури до школи №5, а з 1979-го працював заступником директора з навчально-виховної роботи в школі №2. З грудня 1981 р. Бердичівський міський відділ народної освіти переводить Пашківського на посаду директора школи №3, яку він очолював без двох місяців 22 роки, до того, як на світанку 10 жовтня 2003 р. попливла під ним земля. Як справжній лицар він помер на посту, безпосередньо у класі встигнувши лише привітатися з дітьми…

Не злічити всіх добрих справ, які звершив на цій землі Фелікс Броніславович. Багато часу він віддав громадській роботі: був директором міської організації товариства “Знання”, дійсним членом і членом правління Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині (саме у приміщенні 3-ї школи 24 квітня 1993 р. було організаційно засновано бердичівський регіональний осередок Товариства), членом головної ради Спілки поляків України, співорганізатором міжнародної (1999) і всеукраїнської (2001) науково-краєзнавчих конференцій у Бердичеві. Ф.Б.Пашківський автор багатьох краєзнавчих публікацій у періодичній пресі, один з співавторів популярного історико-краєзнавчого нарису про Бердичів.

Ф.Б.Пашківський обирався депутатом Житомирської обласної ради народних депутатів, був депутатом трьох скликань Бердичівської міської ради. Як народний обранець він прагнув дотримуватися толерантних стосунків з представниками різних партій, релігійних конфесій, громадських організацій, намагався всіляко задовольнити потреби виборців, піклуватися про поліпшення їх життєвого та духовного рівня.

Він всього себе віддав людям, доглядав за рідним батьком, який багато років хворів і потребував ретельного піклування.

І справді - він нічого не зробив для себе, а жив для людей, залишивши після себе добру пам'ять, як людина надзвичайно інтелігентної, винятково чесної і безкорисливої.