Бердичів СІТІ - новини Бердичева — Пантеон бердичівлян-патріотів України: Пастух Віктор Іванович

Пантеон бердичівлян-патріотів України: Пастух Віктор Іванович

Опубліковано: Середа, 17 червня 2020, 07:51

Автор: Юрій Лукуц та Олексій Побережний

Перегляди: 1675

Минають роки, а в Бердичеві була ціла плеяда активних борців за самостійність України. Офіційна влада колишніх комуністів та комсомольців, які керують нашим містом досі, всіляко намагаються приховати правду про патріотів. Саме тому незалежний інформаційний ресурс Бердичів СІТІ продовжує серію публікацій краєзнавчого матеріалу Юрія Лукуца та Олексія Побережного «Вони робили все для відновлення Української держави». Сьогодні згадуємо про Пастуха Віктора Івановича.

Пастух Віктор Іванович народився 8 лютого 1957 р. в Бердичеві, у родині лікарів. Спочатку навчався у середній школі №7, закінчив музичну школу по класу фортепіано. Важливе місце у його шкільні роки посідав спорт і це не випадково. Адже “винуватцем” у цьому був Віктор Лонський, відомий тренер, якого обожнювали і до якого тягнулися всі підлітки Бердичева. Можна з великою мірою вірогідності стверджувати, що саме Віктор Олексійович відіграв велику роль у становленні характеру Віктора Пастуха, формування рис, необхідних для подолання життєвих і спортивних вершин. А ще Віктору вистачало часу відвідувати спортивно-туристичний клуб “Ентузіаст”, де він освоював перші ази гірського туризму. Витримка, воля до перемоги стали притаманними рисами його характеру ще з юнацького віку. Він з золотою медаллю 1974 р. закінчив середню школу №1, цього ж року поступив до Харківського медичного інституту. В Харкові Віктор одразу встановив контакти з місцевими альпіністами (саме тоді зароджувалася Харківська школа альпіністів під керівництвом Бершова). З того часу його інтереси поділилися навпіл: між навчанням в університеті та заняттям альпінізмом. І в обох улюблених справах він послідовно підкорював одну вершину за другою.

Після закінчення у 1980 р. інституту, Віктор Пастух поєднує роботу лікаря-практика з науковою діяльністю. Свої наукові інтереси він пов'язує з методикою лікування перелому голівки стегнової кістки. Цій проблематиці було присвячено його кандидатську дисертацію.

Перед кандидатом медичних наук Віктором Івановичем Пастухом відкривалися в науці цікаві перспективи. Віктору Івановичу неодноразово пропонували високі посади, але він вважав, що найбільше користі принесе як лікар-практик. І сумлінно робив свою справу, викликаючи високою фаховою кваліфікацією повагу колег та вдячність прооперованих пацієнтів.

Увесь вільний час і відпустки Віктор віддавався горам. Послідовно подолавши гірські вершини Кавказу, Тянь-Шаню, Паміру, Віктор Іванович увійшов до числа провідних альпіністів Харкова і України. Невдовзі став одним з членів правління харківського альпіністського клубу, увійшов до складу рятувальної авіаційної швидкої допомоги яка діяла на теренах СРСР.

З початку 1990-х р. український альпінізм вийшов на новий якісний рівень. Наші підкорювачі небесних вершин увійшли до числа провідних спортсменів світу. До їх числа увійшов і бердичівляни Віктор Пастух. Послідовно він долав одну за одною найвищі вершини світу в Гімалаях. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 січня 1990-го року за ці сходження його нагородили медаллю “За трудовую доблесть”.

Заслужений майстер спорту Віктор Іванович Пастух мріяв підняти жовто-блакитний прапор України на всі найвищі вершини Гімалайських гір. Його ідеї почали реалізовуватися з виникненням програми “Прапор України на найвищих вершинах світу”. Передбачалося сходження на чотирнадцять восьмитисячників. Програма задумувалися не лише для того, щоб українці перевершили всіх за кількістю підкорених вершин, але й у піднесення нашого альпінізму на більш високий рівень.

Під час сходження на одну з таких вершин Шиша-Пангму в ніч з 4 на 5 жовтня 1996 р. снігові лавини забрали життя Віктора Пастуха. Посмертно він нагороджений орденом “За мужність”.