Російсько-китайська війна за Сибір стає неминучою
«Ворог мого ворога –мій друг»
(Народна мудрість)
Геополітичні конфлікти вже сьогодні знову торкнулися Східної Європи і України безпосередньо. Через це ми знову почали цікавитися тим, що відбувається у світі воєн. Наш ворог – Росія, має безліч проблем з кожним зі своїх сусідів, а тому маємо усвідомлювати можливості задоволення своїх національних інтересів.
Російсько-китайська війна за версією американського видання Listverse входить до десяти ймовірних воєн, які найбільше обговорюють в англомовному інформаційному просторі.
Щороку економічна і військова міць «китайського дракона» зростає, як і його бажання потіснити «російського ведмедя».
У січні 2015 року військовий експерт Френк Джейкобс на сторінках американської газети New York Times створив резонансну тему, виклавши причини, через які Китай зажадає собі територію Сибіру.
Китай перенаселений і відчуває дефіцит сировинних ресурсів. Ситуацію ускладнює наступ пустель і виснаження ґрунтів. Незважаючи на китайські програми рекультивації і відновлення лісів, за даними ООН площа пустель збільшується на 2,5 тис. гектар щорічно. На сьогодні близько 25-30% території Китаю - пустеля. Населення збільшується, а площа сільськогосподарських угідь зменшується. Відповідно китайський уряд заохочує не тільки внутрішню трудову міграцію, але і переселення своїх безробітних за кордон. Тим більше, що тільки в сільській місцевості безробіття оцінюється в 200 млн осіб. Дуже привабливою в цьому контексті є малозаселена, але багата ресурсами територія Сибіру. У трьох провінціях Південно-Східного Китаю проживає більше 100 млн. чоловік, а по інший бік кордону російське населення на 6 млн кв. км Далекосхідного федерального округу (36% території Росії) не перевищує 6,28 млн осіб. Ще з 1988 року китайцям був дозволений безвізовий в'їзд в Росію. В результаті у прикордонних областях російської Сибіру і Далекого Сходу, за неофіційними даними, проживає близько 2 млн китайців (кожний 6 житель). Загальна чисельність мігрантів з Китаю на території Росії досягає за різними оцінками 5-8 млн осіб. Вже сьогодні 40% родючих земель в Єврейському автономному окрузі знаходяться під управлінням китайців. Китаю передано в оренду сотні тисяч гектарів російських земель сільськогосподарського призначення відповідно до програми співробітництва між прикордонними районами двох країн на період з 2009 по 2018 рр.., підписаної свого часу президентами Дмитром Медведєвим і Ху Цзіньтао. Мало заселений і багатий на деревину, нафту та газ Сибір вже давно став життєвим простором Китаю.
Населення Китаю (1,35 млрд осіб) майже в 10 разів перевищує населення Росії (144 млн).
На думку Френка Джейкобса, істотна частина сибіряків може зважити вигоди й побачити, що Піднебесна їм ближча, ніж Москва, після чого Пекін роздасть їм китайські паспорти і вишле «ввічливих жовтих чоловічків» для військового захисту «своїх громадян». Західні експерти вважають, що за такого розвитку подій Росії доведеться або поступитися Китаю частиною своєї території, або застосувати ядерну зброю.
Повільна експансія людською масою знижує ймовірність ядерного конфлікту з тим же результатом для Китаю – розширенням територій. За даними Федеральної міграційної служби РФ, у 2014 році до країни прибуло лише 11 000 китайських мігрантів.
Окупацією частини території Грузії (у 2008 році) та України (у 2014 році) путінська Росія відкрила скриньку Пандори. Китаю ніхто в світі не зможе заборонити захищати своїх громадян і надсилати для цього «ввічливих жовтих чоловічків» на територію Сибіру.
У китайських підручниках, за якими навчаються мільйони китайських дітей, стверджується, що "Сибір - тимчасово втрачена територія Піднебесної, а Росія захопила у Китаю 1 млн кв. км землі" і є відповідні карти китайського Сибіру часів династії Цин (1644-1912 рр.). Тому цих людей вже давно повернення цих територій є логічним висновком.
Фото: Joe Burgess/The New York Times
