Пантеон бердичівлян-патріотів України: Лесь Мальований

Категорія: Новини Бердичева
Опубліковано: Четвер, 14 травня 2020, 13:08
Автор: Юрій Лукуц та Олексій Побережний
Перегляди: 1063

Минають роки, а в Бердичеві була ціла плеяда активних борців за самостійність України. Офіційна влада колишніх комуністів та комсомольців, які керують нашим містом досі, всіляко намагаються приховати правду про патріотів. Саме тому незалежний інформаційний ресурс Бердичів СІТІ продовжує серію публікацій краєзнавчого матеріалу Юрія Лукуца та Олексія Побережного «Вони робили все для відновлення Української держави». Сьогодні згадуємо про Леся Мальованого

 

У 1991 р. у Бердичеві сталися події, які запам'яталися на довгі роки. У березні, як по всій радянській імперії, був проведений референдум з питанням: “Чи вважаєте ви необхідним збереження СРСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій повною мірою гарантуватимуться права і свободи людини будь-якої національності?” 

19 серпня бердичівляни немало пережили у зв'язку зі створенням Державного Комітету із надзвичайного стану (ГКЧП). 24 серпня Верховною Радою УРСР проголошено Акт про незалежність України. З проголошенням незалежності держави у міській раді була створена депутатська група “Дія”, яка рішуче закликала депутатів до негайних демократичних зрушень.

В кінці вересня сторож ремонтно-будівельного управління Лесь Мальований від козацтва (як сам себе представив) оголосив голодування з вимогою негайного підняття українського національного прапора над міською радою депутатів трудящих, демонтажу пам'ятників Леніну і Котовському, перейменування вулиць і площ, передачу віруючим костелу і кляштору, вшанування жертв комуністичного режиму. Акція мала серйозне громадське значення, проте прихильників голодуючого в місті не знайшлося. Більшість бердичівлян вважали його вчинок не логічним.

Один постійний читач “Радянського шляху”, бригадир комплексної бригади ПМК-6 звернувся до редакції вказаної газети з категоричною заявою, що не треба нам новоявлених добродіїв, ні Степанів Хмар, ні панів Лесів, ні уваги їм на сторінках газети, розберемось і без них. Ось такі рішучі бригадири з комуністичними квитками вирішували долю людей. 

Редакція відповіла постійному читачеві, що у правовій державі кожна людина має право будь-яким способом, крім агресивного, відстоювати свою позицію. 

Тіло Леся Мальованого через кілька місяців після тих подій було знайдено у парку шкірзаводу. 

Читайте також про інших учасників з Пантеону бердичівлян-патріотів України

Білецька Валентина Миколаївна

Козінчук Леонід Іванович

Космач Володимир Петрович

Красицька Галина Федорівна

Лонський Віталій Олексійович

Random news: